Менінгіома головного мозку
Олексій Єрошкін
Автор статті
Нейрохірург вищої категорії,
кандидат медичних наук;
Понад 20 років досвіду у сфері нейрохірургії.
Менінгіоми – найпоширеніший вид пухлин ЦНС у віці старше 35 років. Найхарактерніший віковий період для них – 40 до 70 років. Зазвичай частіше на менінгіоми страждають жінки. У дітей менінгіоми зустрічаються дуже рідко, і становлять лише 1,5% від загального обсягу захворюваності у них. У 5% випадків усіх менінгіом зустрічаються т.зв. атипові менінгіоми.
ВАРТІСТЬ КОНСУЛЬТАЦІЇ
від 2500 грн
Менінгіома - лікування менінгіом
Менінгіома – це в більшості випадків доброякісна пухлина, яка росте з клітин твердої мозкової оболонки – тканини, що оточує мозок. Менінгіоми є найпоширенішими доброякісними внутрішньочерепними пухлинами і становлять понад 25% всіх первинних пухлин мозку. Для менінгіом, як і інших доброякісних пухлин характерний повільне зростання. Локалізація цих пухлин може бути різною, оскільки мозкова оболонка покриває як головний, і спинний мозок. Крім того, менінгіоми можуть і озлоякісти, хоча і дуже рідко. У більшості пацієнтів виявляють один осередок росту менінгіоми, однак у деяких можуть розвинутись пухлини, що ростуть одночасно в різних частинах головного мозку або спинного мозку.
За класифікацією менінгіоми поділяються на три ступені:
- І ступінь – доброякісна
- II ступінь – атипова
- III ступінь – злоякісна
Серед основних факторів ризику менінгіом можна відзначити такий, як радіаційне опромінення, особливо у великих дозах. Радіація істотно підвищує ризик захворювання на пухлини мозку, у тому числі і менінгіомами. Існує також докази зв’язку між менінгіомами та нижчими дозами радіації.
ЗАПИСАТИСЯ
НА КОНСУЛЬТАЦІЮ
Для реєстрації на консультацію заповніть форму або зв’яжіться за допомогою месенджерів
Симптоми менінгіоми
Зазвичай прояви менінгіоми залежать від таких факторів, як її розмір та розташування. На самому початку ця пухлина може ніяк не проявлятися, але в міру зростання, коли вона починає стискати ті чи інші відділи головного або спинного мозку, з’являється осередкова, а також загальномозкова симптоматика. До проявів менінгіоми відносяться порушення зору у вигляді двоїння в очах, порушення слуху, аж до його втрати, головний біль, який прогресує зі зростанням пухлини. Крім того, для менінгіом характерні розлади пам’яті, судомний синдром, а також м’язова слабкість у кінцівках. Відзначається прогресуючий неврологічний дефіцит та порушення координації. При внутрішньошлуночковій локалізації пухлина може блокувати шляхи циркуляції цереброспінального ліквору, що призводить до внутрішньочерепної гіпертензії та гідроцефалії.
Діагностика менінгіоми
Діагностика менінгіом без спеціальних методів обстеження скрутна, оскільки появи цієї пухлини можуть бути на початковій стадії нечіткими, минущими, а крім того, вони можуть бути схожі на прояви інших внутрішньочерепних пухлин. Прояви менінгіоми пов’язані зазвичай із тиском на ті чи інші відділи мозку у вигляді порушень координації, зору, мовлення, слуху, пам’яті тощо.
Зазвичай спочатку лікар проводить неврологічне обстеження – перевіряються рефлекси, шкірна чутливість, деякі специфічні неврологічні проби на оцінку функцій слуху, зору, вестибулярного апарату та мозочка. З іншого боку, обов’язково проводяться і додаткові методи досліджень.
Серед спеціальних методів дослідження у діагностиці менінгіоми застосовуються рентгенографія, комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія. Найчастіше застосовуються КТ і МРТ, тому що обидва ці методи дозволяють отримати пошарове зображення тканин мозку, оцінити форму, розміри, найголовніше, локалізацію менінгіоми. У деяких випадках застосовується контрастна МРТ для більш інформативного зображення. Відмінність КТ від МРТ у технології, у КТ застосовується рентгенівське випромінювання, а МРТ — електромагнітне поле. Інтраопераційна МРТ застосовується під час операції контролю біопсії тканин і видалення пухлини. Магнітно-резонансна спектроскопія може використовуватись для вивчення хімічного профілю пухлини та допомагає визначити характер пухлини. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) допоможе виявити рецидиви пухлин головного мозку.
Найбільш інформативний і достовірний метод діагностики пухлин – біопсія – при менінгіомах патогістологічне дослідження проводиться вже після видалення пухлини. Гістологічний тип пухлини визначається розробки тактики подальшого лікування пухлини.
Відгуки
пацієнтів Олексія
Лікування менінгоми
У лікуванні менінгіом застосовуються зазвичай хірургічне втручання та променева терапія. Хіміотерапія при менінгіомах неефективна, оскільки це доброякісна пухлина. До неї вдаються тоді, коли решта методів не допомагає.
Вибір методу лікування менінгіоми залежить від різних факторів — розмірів пухлини, її стадії, локалізації пухлини та вибору того чи іншого методу лікування.
Зазвичай на початку проводиться консервативне лікування з метою зменшення набряку тканин мозку в області пухлини і усунення запалення. Для цього застосовуються кортикостероїдні препарати. При судомах призначаються антиконвульсанти. У разі вираженої гідроцефалії проводять операції на відновлення циркуляції ліквору.
Хірургічне лікування менінгіом
Як було сказано, менінгіоми це зазвичай доброякісні пухлини, вони мають чіткі межі і найчастіше можуть бути повністю видалені оперативним шляхом. Причому у разі поверхневого розташування хірургічне втручання дає чудові шанси на повноцінне одужання. Мета хірургічного втручання – повне видалення менінгіоми.
Слід зазначити, що вибір хірургічного втручання залежить від доступності пухлини. Так як менінгіома – це доброякісна пухлина, то для неї характерні чіткі ясні межі, її краї не проростають у тканину мозку, тому видалити таку пухлину зазвичай не складно, без ризику пошкодити нерви або кровоносні судини.
Променева терапія
Променева терапія пухлин полягає в тому, що радіація згубна для пухлинних клітин. При традиційній зовнішній променевій терапії пухлин мозку опромінення проводиться протягом кількох сеансів. При цьому пухлина завжди опромінюється з однієї позиції. Це потребує певного часу (кілька тижнів). Крім того, є ризик деяких ускладнень у вигляді променевого дерматиту, випадання волосся на ділянці голови, що опромінюється. Променева терапія може бути варіантом вибору, якщо пухлина не може бути ефективно видалена шляхом хірургічного втручання або коли оперативне лікування з тих чи інших причин протипоказане.
Нові статті
Дізнайтесь більше про специфіку захворювань та методи лікування
