Посттравматичні деформації хребта
Олексій Єрошкін
Автор статті
Нейрохірург вищої категорії,
кандидат медичних наук;
Понад 20 років досвіду у сфері нейрохірургії.
НАВІГАЦІЯ
Посттравматичні деформації хребта – важка патологія, успішне лікування якої – найскладніше завдання у галузі медицини – нейроортопедії. Складність у лікуванні посттравматичних деформацій хребта полягає в тому, що цей патологічний стан призводить не тільки до викривлення хребетного стовпа, але і є причиною порушення функції не тільки безпосередньо хребта, але й спинного мозку, багатьох внутрішніх органів, залежно від того, в якому відділі прогресують дегенеративні процеси.
ВАРТІСТЬ КОНСУЛЬТАЦІЇ
від 2500 грн
Причини та види деформацій
Патологія хребта виникає через фактори, що перешкоджають нормальному відновленню хрящової або суглобової тканини хребта. Посттравматичні деформації часто виникають через неправильно підібрані методи лікування або через недотримання вказівок лікаря щодо тривалого постільного режиму після травми та обмеження фізичної активності.
Поширені причини посттравматичних деформацій хребта включають:
- збій функції опори хребта;
- ускладнення, спричинені індивідуальними особливостями.
У пацієнтів із синдромом нестабільності хребта або іншими патологіями, зокрема вродженими аномаліями хребта, ризик посттравматичних деформацій хребта значно зростає.
Види деформацій залежать від конкретної ділянки хребта, де відбуваються дегенеративні процеси — шийного, грудного або поперекового відділів хребта. Наявність або відсутність ускладнень, зокрема пролежнів та травм спинного мозку, відіграє важливу роль у визначенні ступеня посттравматичної деформації.
ЗАПИСАТИСЯ
НА КОНСУЛЬТАЦІЮ
Для реєстрації на консультацію заповніть форму або зв’яжіться за допомогою месенджерів
Клінічна картина патології
Головна ознака розвитку посттравматичних деформацій хребта – біль, що відчувається пацієнтом у спині, а пік її прояву спостерігається у тому відділі, де відбувається патологічний процес. Згодом пацієнт, у якого больовий синдром слабо виражений, тому залишається без належної уваги, починає відчувати труднощі в рухах, які стають дедалі скутішими і призводять до посилення болю.
Не виключається поява спастики у кінцівках. При деформації грудного відділу хребетного стовпа можуть виникнути проблеми з диханням, порушується робота серцево-судинної системи.
Через больовий синдром людина не може протягом тривалого часу утримувати хребет у вертикальному положенні. З розвитком патології біль посилюється і стає яскраво вираженим. Під час клінічного огляду спостерігається напруга паравертебральної мускулатури.
Посттравматичні деформації хребта неминуче призводять до порушення роботи інших органів прокуратури та систем, особливо страждає центральна нервова система. Ситуація може посилюватися стисненням спинного мозку, внаслідок чого виникають незворотні процеси неврологічного характеру.
У більшості випадків у пацієнта спостерігаються порушення функції сечостатевої системи, парези і паралічі в кінцівках. При деформації у шийному відділі хребта пацієнт може відчувати часті головні болі, зниження гостроти зору. Якщо зачеплений спинний мозок, виникають важкі патології, які без надання своєчасного лікування мають незворотний характер.
Терапія
Який метод лікування посттравматичних деформацій хребта буде обраний, залежить від того, в якому відділі хребетного стовпа відбуваються дегенеративні процеси, і чи супроводжують їм нейврологічні ускладнення. Часто легка форма деформації може бути скоригована за допомогою носіння ортопедичного корсету.
При важких деформаціях хребетного стовпа цей метод корекції не застосовується, оскільки він може вирішити як ортопедичної, а й неврологічної проблеми. При виражених деформаціях та наявності ускладнень з боку роботи внутрішніх органів лікування передбачає проведення хірургічного втручання. Перевага надається малоінвазивним методам, оскільки за таких операцій ризик ускладнень мінімальний.
Основні малоінвазивні методи:
- вертебропластика;
- кіфопластика;
- ендоскопічні методи транспедикулярної фіксації хребта
Перевага цих методів лікування полягає в тому, що вони проводяться із застосуванням місцевої анестезії та не вимагають порожнинних розрізів м’яких тканин. На відміну від повноцінних хірургічних операцій малоінвазивні методи займають мало часу – в середньому, 20-30 хвилин. Ризики ускладнень відсутні. Після проведення малоінвазивних операцій із лікування посттравматичних деформацій хребта пацієнт швидко відновлюється, складний та тривалий реабілітаційний період відсутній.
При ускладненнях у роботі внутрішніх органів, які виникли через деформацію хребетного стовпа, проводиться симптоматичне, медикаментозне лікування.
Малоінвазивні методи лікування посттравматичних деформацій хребта, які проводяться за допомогою сучасного, високоточного обладнання, дозволяють швидко позбутися пацієнта сильного больового синдрому і повернути йому працездатність. Носіння ортопедичного корсета після хірургічного лікування деформацій хребта допомагає спочатку знизити навантаження на хребетний стовп, щоб хрящова і суглобова тканина швидше відновилася, але цей захід не завжди є необхідністю. Все залежить від ступеня пошкоджень та наявності ускладнень з боку внутрішніх органів та систем життєзабезпечення.
Відгуки
пацієнтів Олексія
Нові статті
Дізнайтесь більше про специфіку захворювань та методи лікування
